Інфаркт міокарда – це некроз ділянки серцевого м’яза, обумовлений гострим порушенням кровообігу в цій ділянці внаслідок закупорки живильної артерії тромбом.
Інфаркт міокарда частіше розвивається у чоловіків у віці 40 – 60 років. У жінок це захворювання зустрічається приблизно в півтора-два рази рідше до періоду менопаузи, після якої у зв’язку зі зміною гормонального фону, міжстатевих статистика вирівнюється.
Інфаркт міокарда частіше виникає у людей, у яких спостерігаються захворювання і стани, що сприяють загущення крові, тромбоутворення та звуження коронарних артерій:
- при ішемічній хворобі серця (ІХС),
- при атеросклерозі,
- при артеріальної гіпертонії,
- при миготливої аритмії,
- у курців,
- при гіперліпідемії (що може супроводжувати ожиріння),
- при відсутності рухової активності.
Однак, інфаркт міокарда може бути і першим проявом захворювання серця.
Причини інфаркту міокарда
У 95% випадків тромб коронарної артерії, яка доставляє кисень і поживні речовини, утворюється в області атеросклеротичної бляшки, внаслідок чого відбувається закупорка коронарної артерії і омертвіння серцевого м’яза, так як через 30 секунд у кардіоміоцитів закінчиться запас кисню. Якщо на протязі 30 хвилин – години васкуляризація не буде востановлена, в серцевому м’язі починаються незворотні процеси загибелі, які завершуються через 3-6 годин. В залежності від розміру загиблого ділянки виділяють
- крупно і
- дрібновогнищевий інфаркт. Якщо некроз захоплює всю товщу міокарда, його називають
- трансмуральний.
Клінічна картина інфаркту міокарда може бути різноманітною, це може утруднити постановку діагнозу.
Основні критерії інфаркту міокарда:
- типовий больовий синдром – пекуче, печеться біль за грудиною, яка не купірується знеболюючими препаратами,
- відповідні зміни на електрокардіограмі,
- зміни показників біохімічного аналізу крові, які свідчать про загибель клітин серцевого м’яза.
На жаль, не завжди хвороба проявляється такою класичною картиною. Людина може відчувати лише дискомфорт у грудях або перебої в роботі серця. У ряді випадків біль взагалі відсутній. Зустрічаються і нетипові випадки інфаркту міокарда, коли захворювання проявляється утрудненням дихання з задишкою або болем у животі, головним болем.
Ускладнення інфаркту міокарда:
- кардіогенний шок. Надзвичайно інтенсівний біль при інфаркті міокарда повинен бути купованим, щоб уникнути цього ускладнення.
- гостра серцева недостатність, як прояв різкого зниження рухової активності кардіоміоцитів. Щоб уникнути такого ускладнення, хворий повинен перебувати в положенні лежачи, будь-яка його рухова активність повинна бути обмежена.
- розрив серця,
- порушення серцевого ритму, внаслідок змертвіння провідної системи серця та ін.
Якщо Ви помітили у себе або у близьких описані вище симптоми, необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу. Хворий повинен бути знерухомлений – лежати чи напівсидіти, знеболиним, нітрогліцерин під язик – тільки якщо не спостерігається зниження артеріального тиску, так як нітрогліцерин сам знижує тиск і може погіршити стан хворого.
Лікування інфаркту міокарда завжди проводиться в реанімаційному або інфарктному відділенні стаціонару.
Терапія включає знеболюючі препарати, ліки, що сприяють розчиненню утворився тромб (тому вкрай необхідно якомога раніше почати лікування) і ліки, що поліпшують прогноз захворювання: що знижують артеріальний тиск, зменшують об’єм циркулюючої крові, знижують частоту серцебиття.