Інфаркт міокарда – це некроз ділянки серцевого м’яза, обумовлений гострим порушенням кровообігу в цій ділянці внаслідок закупорки живильної артерії тромбом.
Інфаркт міокарда частіше розвивається у чоловіків у віці 40 – 60 років. У жінок це захворювання зустрічається приблизно в півтора-два рази рідше до періоду менопаузи, після якої у зв’язку зі зміною гормонального фону, міжстатевих статистика вирівнюється.
Інфаркт міокарда частіше виникає у людей, у яких спостерігаються захворювання і стани, що сприяють загущення крові, тромбоутворення та звуження коронарних артерій:
- при ішемічній хворобі серця (ІХС),
- при атеросклерозі,
- при артеріальної гіпертонії,
- при миготливої аритмії,
- у курців,
- при гіперліпідемії (що може супроводжувати ожиріння),
- при відсутності рухової активності.
Однак, інфаркт міокарда може бути і першим проявом захворювання серця.
Причини інфаркту міокарда
У 95% випадків тромб коронарної артерії, яка доставляє кисень і поживні речовини, утворюється в області атеросклеротичної бляшки, внаслідок чого відбувається закупорка коронарної артерії і омертвіння серцевого м’яза, так як через 30 секунд у кардіоміоцитів закінчиться запас кисню. Якщо на протязі 30 хвилин – години васкуляризація не буде востановлена, в серцевому м’язі починаються незворотні процеси загибелі, які завершуються через 3-6 годин. В залежності від розміру загиблого ділянки виділяють
- крупно і
- дрібновогнищевий інфаркт. Якщо некроз захоплює всю товщу міокарда, його називають
- трансмуральний.
Клінічна картина інфаркту міокарда може бути різноманітною, це може утруднити постановку діагнозу.
Основні критерії інфаркту міокарда:
- типовий больовий синдром – пекуче, печеться біль за грудиною, яка не купірується знеболюючими препаратами,
- відповідні зміни на електрокардіограмі,
- зміни показників біохімічного аналізу крові, які свідчать про загибель клітин серцевого м’яза.
На жаль, не завжди хвороба проявляється такою класичною картиною. Людина може відчувати лише дискомфорт у грудях або перебої в роботі серця. У ряді випадків біль взагалі відсутній. Зустрічаються і нетипові випадки інфаркту міокарда, коли захворювання проявляється утрудненням дихання з задишкою або болем у животі, головним болем.
Ускладнення інфаркту міокарда:
- кардіогенний шок. Надзвичайно інтенсівний біль при інфаркті міокарда повинен бути купованим, щоб уникнути цього ускладнення.
- гостра серцева недостатність, як прояв різкого зниження рухової активності кардіоміоцитів. Щоб уникнути такого ускладнення, хворий повинен перебувати в положенні лежачи, будь-яка його рухова активність повинна бути обмежена.
- розрив серця,
- порушення серцевого ритму, внаслідок змертвіння провідної системи серця та ін.
Якщо Ви помітили у себе або у близьких описані вище симптоми, необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу. Хворий повинен бути знерухомлений – лежати чи напівсидіти, знеболиним, нітрогліцерин під язик – тільки якщо не спостерігається зниження артеріального тиску, так як нітрогліцерин сам знижує тиск і може погіршити стан хворого.
Лікування інфаркту міокарда завжди проводиться в реанімаційному або інфарктному відділенні стаціонару.
Терапія включає знеболюючі препарати, ліки, що сприяють розчиненню утворився тромб (тому вкрай необхідно якомога раніше почати лікування) і ліки, що поліпшують прогноз захворювання: що знижують артеріальний тиск, зменшують об’єм циркулюючої крові, знижують частоту серцебиття.
Инфаркт миокарда – это некроз участка сердечной мышцы, обусловленный острым нарушением кровообращения в этом участке вследствие закупорки питающей артерии тромбом.
Инфаркт миокарда чаще развивается у мужчин в возрасте 40 – 60 лет. У женщин это заболевание встречается примерно в полтора-два раза реже до периода менопаузы, после которой в связи с изменением гормонального фона, межполовая статистика выравнивается.
Инфаркт миокарда чаще возникает у людей, у которых наблюдаются заболевания и состояния, способствующие сгущению крови, тромбообразованию и сужению коронарных артерий:
- при ишемической болезни сердца (ИБС),
- при атеросклерозе,
- при артериальной гипертонии,
- при мерцательной аритмии,
- у курильщиков,
- при гиперлипидемии(что может сопровождать ожирение),
- при недостатке двигательной активности.
Однако, инфаркт миокарда может быть и первым проявлением заболевания сердца.
Причины инфаркта миокарда
В 95% случаев тромб коронарной артерии, которая доставляет кислород и питательные вещества, образуется в области атеросклеротической бляшки, вследствие чего происходит закупорка коронарной артерии и омертвение сердечной мышцы, так как через 30 секунд у кардиомиоцитов закончится запас кислорода. Если в течении 30 минут – часа васкуляризация не будет востановлена, в сердечной мышце начинаются необратимые процессы гибели, которые завершаются через 3-6 часов. В зависимости от размера погибшего участка выделяют
- крупно и
- мелкоочаговый инфаркт. Если некроз захватывает всю толщу миокарда, его называют
- трансмуральным.
Клиническая картина инфаркта миокарда может быть разнообразной , это может затруднить постановку диагноза.
Основные критерии инфаркта миокарда:
- типичный болевой синдром – жгущая, пекущая боль за грудиной, которая не купируется обезболивающими препаратами,
- соответствующие изменения на электрокардиограмме,
- изменения показателей биохимического анализа крови, которые свидетельствуют о гибели клеток сердечной мышцы.
К сожалению, не всегда болезнь проявляется такой классической картиной. Человек может ощущать лишь дискомфорт в груди или перебои в работе сердца. В ряде случаев боль вообще отсутствует. Встречаются и нетипичные случаи инфаркта миокарда, когда заболевание проявляется затруднением дыхания с одышкой или болью в животе, головной болью.
Осложнения инфаркта миокарда:
- кардиогенный шок. Чрезвычайно интенсивная боль при инфаркте миокарда должна быть купирована чтобы избежать этого осложнения.
- остроя сердечная недостаточность, как проявление резкого снижения двигательной активности кардиомиоцитов. Чтобы избежать такого осложнения, больной должен находиться в положении лежа, любая двигательная активность должна быть ограничена.
- разрыв сердца,
- нарушения сердечного ритма, вследствие омертвения проводящей системы сердца и др.
Если вы заметили у себя или у близких описанные выше симптомы, необходимо срочно вызвать скорую медицинскую помощь. Больной должен быть обездвижен – лежать или полусидеть, обезболен, нитроглицерин под язык – только если не наблюдается снижение артериального давления, так как нитроглицерин сам снижает давление и может усугубить состояние больного.
Лечение инфаркта миокарда всегда проводится в реанимационном или инфарктном отделении стационара.
Терапия включает обезболивающие препараты, лекарства, способствующие растворению образовавшегося тромба(поэтому крайне необходимо как можно раньше начать лечение) и лекарства, улучшающие прогноз заболевания: снижающие артериальное давление, уменьшающие объем циркулирующей крови, снижающие частоту сердцебиений.